Suchergebnisse

The current state of the world economy in the conditions of COVID-19 is considered in the article. The work aims to generalize and systematize the trends of COVID-19's impact on world business and to highlight the imperatives that have developed in the business. Based on scientists' research, several features in the socio-economic sphere of the world have been identified, which are distinctive features of the new norm. Business is not able to raise the country's economy on its own, moreover, given the quarantine restrictions on the work of institutions and agencies that are introduced to maintain the pace of the pandemic. The country's leadership's participation is needed to adopt regulations on the implementation of measures of economic support for business. Thus, at the legislative level, each country's government adopts a document that prescribes a scenario for the country to emerge from the economic abyss into which the pandemic drew it and ways to return the economy to a proven level of economic development. For Ukraine, this is the Economic Stimulus Program to overcome the negative effects of restrictive measures to prevent the spread and spread of acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2 for 2020 - 2022 and the action plan for its implementation, which acts as the basic document in the field of work with the consequences of the impact of COVID-19 on business. As a result of COVID-19 on business, code-imperatives have been formed, which are necessary to take into account the conditions of doing business by groups depending on the object of influence (employees, customers, business technologies). The coronavirus outbreak revealed fundamental flaws in many business models, including incorrect procedures and processes, and accelerated the process of business collapse. However, the emergence of such a range of threats provokes organizations more susceptible to environmental violations, which is a unique opportunity that can be used to create further innovation. The authors emphasized ...

Summary. The COVID-19 pandemic has shown how vulnerabilities in health systems can have profound consequences for health, economic progress, trust in governments and social cohesion. The aim of the study – to analyze the impact of COVID-19 on the health care system. Materials and Methods. The available scientific literature on the impact of COVID-19 on all areas of management was analyzed on the Internet. Result. The COVID-19 pandemic has led to the transformations of the fiscal space for health care, which is being formed in stages: the collection of financial resources, their accumulation and distribution. Given such profound changes at the global level, the question arises of the need to transform existing conceptual approaches and develop a new model of economic relations in health care and change its role in budgeting and economic policy. According to the State Statistics Service of Ukraine, the COVID-19 pandemic has caused one of the worst crises in the Ukrainian economy in recent years. It should be noted that the fight against coronavirus has negatively affected the economy of Ukraine, mainly due to government decisions, rather than market imbalances, as is the case in economic and financial crises. Conclusions. The fight against the epidemic depends on concerted and rapid government action, the economic situation of the state, technological innovation, scientific development and the consciousness of every citizen. Lack of public confidence in the government leads to low levels of coronavirus vaccination. ; Резюме. Пандемія COVID-19 показала, як уразливі місця у системі охорони здоров'я можуть мати глибокі наслідки для здоров'я населення, економічного прогресу, довіри до уряду та соціальної згуртованості. Мета дослідження – проаналізувати вплив COVID-19 на систему охорони здоров'я. Матеріали і методи. В мережі «Internet» було проаналізовано доступну наукову літературу щодо впливу COVID-19 на усі сфери господарювання. Результати. Пандемія COVID-19 зумовила трансформацію фіскального простору для охорони здоров'я, формування якого відбувається на етапах: збирання фінансових ресурсів, їх акумулювання та розподілу. З огляду на такі глибокі зміни на глобальному рівні, постає питання про потребу трансформації діючих концептуальних підходів та розроблення нової моделі економічних відносин в охороні здоров'я та зміни її ролі у формуванні бюджетної та економічної політики. Згідно з даними державної служби статистики України, пандемія COVID-19 спричинила одну з найважчих криз української економіки за останні роки. Варто при цьому відмітити, що протидія коронавірусу негативно вплинула на економіку України, в основному за рахунок урядових рішень, а не ринкового дисбалансу, як це має місце у випадку економічних та фінансових криз. Висновки. Боротьба з епідемією залежить від узгоджених і швидких дій уряду, економічного стану держави, технологічних інновацій, наукового розвитку та свідомості кожного громадянина. Відсутність довіри населення до уряду веде до низького рівня вакцинації проти коронавірусу.

The impact of the COVID-19 pandemic on European and U.S. economies is highlighted in the article, namely it is presented statistics on the GDP level and the development of a global economy.Ukraine is also an exporter of primary commodities, such as metals, and the price for them is likely to fall significantly due to falling demand in world markets. The price of copper has already fallen by 16 percent in the one month alone. Prices for iron and steel are likely to have the same trend. The crisis of 2009, when the fall in metal prices reached 40 percent, led to a 15 percent decrease in Ukraine'sGDP. However, the impact of COVID-19 should be expected to be less, as decline in prices for other commodities, such as food and agricultural products, are expected to be smaller and a serious fall in oil prices will have a positive effect on the competitiveness of Ukrainian exports. The authors consider the top management positions of the well-known international companies on the COVID-19 impact on the functioning of the companies. The immediate measures of government support for enterprises and organizations in Europe and the USA in connection with the COVID-19 pandemic are analyzed. The impact of the COVID-19 on the activity of some sectors of the economy of Ukraine is disclosed. The further development forecasts for small and medium-sized enterprises in Ukraine of leading scientists and economists after the pandemic are given. In order to prevent the negative scenario , governments are announcing aid packages aimed at supporting the financial markets, businesses and the general public. Ukraine should use both monetary and fiscal instruments in the assistance package. Unlike most countries, the National Bank of Ukraine has the opportunity to reduce the discount rate, which is currently 10%. The government must support the economy with all available resources , even at the expense of Ukraine's national debt. The immediate priority is, of course, adequate funding for the healthcare system so that it is ready for this unprecedented challenge. The authors propose their own vision of the impact of the COVID-19 pandemic on the small and medium business development. ; Висвітлено вплив пандемії COVID-19 на економіку країн Європи і США, а саме: подано статистичні дані щодо рівня ВВП і розвитку світової економіки в цілому. Розглянуто позиції керівництвавідомих міжнародних компаній щодо впливу COVID-19 на їхню діяльність. Проаналізовано першочергові заходи підтримки підприємств та організацій урядами Європейських країн і США, пов'язаних із пандемією COVID-19. Розкрито впив COVID-19 на діяльність певних секторів економіки України. Наведено прогнози провідних учених-економістів щодо подальшого розвитку малого і середнього бізнесу в Україні після завершення пандемії COVID-19. Наголошено, що Україна повинна використовувати як грошові, так і фіскальні інструменти в пакеті допомоги, зокрема, на відміну від більшості країн, Національний банк України має можливість знизити ставку дисконтування. При цьому безпосереднім пріоритетом має бути адекватне фінансування системи охорони здоров'я та її готовність до цього безпрецедентного виклику. Запропоновано власне бачення впливу пандемії COVID-19 на розвиток малогоі середнього бізнесу.

The impact of the COVID-19 pandemic on European and U.S. economies is highlighted in the article, namely it is presented statistics on the GDP level and the development of a global economy.Ukraine is also an exporter of primary commodities, such as metals, and the price for them is likely to fall significantly due to falling demand in world markets. The price of copper has already fallen by 16 percent in the one month alone. Prices for iron and steel are likely to have the same trend. The crisis of 2009, when the fall in metal prices reached 40 percent, led to a 15 percent decrease in Ukraine'sGDP. However, the impact of COVID-19 should be expected to be less, as decline in prices for other commodities, such as food and agricultural products, are expected to be smaller and a serious fall in oil prices will have a positive effect on the competitiveness of Ukrainian exports. The authors consider the top management positions of the well-known international companies on the COVID-19 impact on the functioning of the companies. The immediate measures of government support for enterprises and organizations in Europe and the USA in connection with the COVID-19 pandemic are analyzed. The impact of the COVID-19 on the activity of some sectors of the economy of Ukraine is disclosed. The further development forecasts for small and medium-sized enterprises in Ukraine of leading scientists and economists after the pandemic are given. In order to prevent the negative scenario , governments are announcing aid packages aimed at supporting the financial markets, businesses and the general public. Ukraine should use both monetary and fiscal instruments in the assistance package. Unlike most countries, the National Bank of Ukraine has the opportunity to reduce the discount rate, which is currently 10%. The government must support the economy with all available resources , even at the expense of Ukraine's national debt. The immediate priority is, of course, adequate funding for the healthcare system so that it is ready for this unprecedented challenge. The authors propose their own vision of the impact of the COVID-19 pandemic on the small and medium business development. ; Висвітлено вплив пандемії COVID-19 на економіку країн Європи і США, а саме: подано статистичні дані щодо рівня ВВП і розвитку світової економіки в цілому. Розглянуто позиції керівництвавідомих міжнародних компаній щодо впливу COVID-19 на їхню діяльність. Проаналізовано першочергові заходи підтримки підприємств та організацій урядами Європейських країн і США, пов'язаних із пандемією COVID-19. Розкрито впив COVID-19 на діяльність певних секторів економіки України. Наведено прогнози провідних учених-економістів щодо подальшого розвитку малого і середнього бізнесу в Україні після завершення пандемії COVID-19. Наголошено, що Україна повинна використовувати як грошові, так і фіскальні інструменти в пакеті допомоги, зокрема, на відміну від більшості країн, Національний банк України має можливість знизити ставку дисконтування. При цьому безпосереднім пріоритетом має бути адекватне фінансування системи охорони здоров'я та її готовність до цього безпрецедентного виклику. Запропоновано власне бачення впливу пандемії COVID-19 на розвиток малогоі середнього бізнесу.

The COVID-19 pandemic has a significant impact on the social life of foreign students studying in the third year of Ivano-Frankivsk National Medical University, specialty "Medicine". An online questioning of 144 students was conducted using Google Forms in March 2021. More than half of the surveyed students (53.5 %) stated that they limited their social activity. One third of students (36.1 %) indicated that now they communicate less with friends, especially among males (47.7 % vs. 22.0 % among females). At the same time, communication with the family has not changed and even increased (of course it is about online communication). Mostly surveyed students (74.8 %) indicated that they adhere to all quarantine measures, both mandatory and recommended. The rest of students adhere only mandatory measures. Mostly students (64.6 %) consider the quarantine measures implemented at the time of the survey are adequate to the epidemiological situation. Regarding vaccination, the responses differed significantly depending on gender (χ2=13.085, df=3, p=0.000). Among students' part of female who would like to take vaccination as soon as possible is in two times higher than part of male. Whereas male students more often indicated that they would take vaccination, but later. 1.7 % of surveyed male and 2.4 % of surveyed female do not want to be vaccinated. The issue of foreign students' vaccination is relevant and requires a comprehensive effort of representatives of both government agencies and educational institutions to implement it. ; Пандемія COVID-19 має істотний вплив на соціальне життя студентів-іноземців, які навчаються на третьому курсі Івано-Франківського національного медичного університету, спеціальність «Лікувальна справа». Проведено онлайн-опитування 144 студентів за допомогою Google Forms у березні 2021 р. Більше половини опитаних студентів (53,5 %) вказали, що повністю обмежили свою соціальну активність. Третина студентів (36,1 %) вказала, що зараз менше спілкуються з друзями, особливо студенти чоловічої статі (47,7 % проти 22,0 % серед осіб жіночої статі). Водночас спілкування з родиною практично не змінилося або навіть збільшилося (зрозуміло, що тут йдеться про онлайн-спілкування). Переважна більшість опитаних (74,8 %) студентів вказала, що дотримуються всіх карантинних заходів, і обов'язкових, і рекомендованих. Решта дотримується лише обов'язкових. Більшість студентів (64,6 %) вважає карантинні заходи, які впроваджені на момент опитування, адекватними до епідеміологічної ситуації. Щодо вакцинації, то відповіді достовірно відрізнялися, залежно від статі (χ2=13,085, df=3, р=0,000). Дівчата-студентки вдвічі частіше, ніж хлопці-студенти, вказували, що будуть вакцинуватися за першої ж можливості. Тоді як студенти частіше вказували, що будуть вакцинуватися, але пізніше. Не хочуть вакцинуватися 10,7 % опитаних чоловіків та 2,4 % опитаних жінок. Питання вакцинації студентів-іноземців є актуальним та потребує комплексних зусиль представників як урядових структур, так і навчальних закладів для його реалізації.

Метою дослідження є аналіз впливу карантинних обмежень введених внаслідок пандемії COVID-19 на прекаризацію соціально-політичних груп. До методів дослідження можна віднести: системний підхід; структурно-функціональний підхід; порівняльний підхід. Виокремлено та розкрито зміст впливу пандемії COVID-19 на трансформацію політичну сферу в сучасному світі. Серед особливостей впливу пандемії COVID-19 можна виділити в першу чергу наслідки введення карантинних обмежень, які були повністю обумовленні вимогами охорони здоров'я, але спричинили глобальний вплив на економічну, суспільну та політичну сферу. Обґрунтовано, що карантинні обмеження введені внаслідок пандемії COVID-19 актуалізували проблеми економічної та соціально-політичної нерівності, що призводить до прекаризації певних соціально-політичних груп. Прекаризація відбувається внаслідок обмеження економічних та громадянських прав, що призводить до економічної та соціально-політичної нестабільності в країнах світу.

The article examines the impact of the Crown virus pandemic on the exacerbation of poverty in Ukraine. The Sustainable Development Goals and their priorities, which need to consolidate the efforts of the entire world community on the problem of poverty, are analyzed. Much work has been done in recent years, but despite positive progress in overcoming this negative phenomenon, poverty is regaining momentum due to the progress of the industrial revolution and the emergency caused by the COVID-19 coronavirus pandemic. However, this process is complicated by the fact that poverty is spreading among the working population. This phenomenon will have many negative consequences, so today poverty eradication is still an important challenge facing governments and societies around the world. In view of this, this article aims to study the phenomenon of Ukrainian labor poverty, to study the main causes and consequences of poverty of Ukrainian workers and to make proposals for overcoming this phenomenon. The analysis of the poverty level of the Ukrainian population and workers shows that the government and the population have different understandings of poverty, as evidenced by official data: according to the method used to calculate poverty, poverty has decreased, but according to household surveys, most people consider themselves very poor. ; У статті досліджено вплив пандемії коронавірусу на загострення проблем бідності в Україні. Проаналізовано Цілі сталого розвитку, та їх першочергових завдань, котрі потребують консолідації зусиль усього світового товариства, щодо проблеми бідності. За останні роки було зроблено багато роботи, але, незважаючи на позитивний прогрес у подоланні цього негативного явища, бідність знову набирає обертів через прогрес промислової революції та надзвичайну ситуацію, спричинену пандемією коронавірусу COVID-19. Однак цей процес ускладнюється тим, що бідність поширюється серед працездатного населення. Це явище матиме багато негативних наслідків, тому сьогодні подолання бідності все ще є важливою проблемою, з якою стикаються уряди та суспільства у всьому світі. З огляду на це, стаття має на меті вивчити феномен української робітничої бідності, вивчити основні причини та наслідки бідності українських робітників та висунути пропозиції щодо подолання цього явища. Аналіз рівня бідності українського населення та робітників показує, що уряд та населення по-різному розуміють бідність, про що свідчать офіційні дані: згідно з методом, що використовується для розрахунку бідності, бідність зменшилася, але згідно з опитуваннями домогосподарств, більшість людей вважають себе дуже бідними.

This article focuses on the impact of COVID-19 in Africa, describes its effects for ongoing research, and asks how it may impact African studies. In Africa, as elsewhere in the world, the pandemic is changing the way people think about the future. The crisis gives rise to a feeling of uncertainty, while casting doubt on future orientations based on forecasts and planning. This scepticism does not concern the African continent alone, but it is here that the call to open a fresh perspective on the future is expressed most emphatically. COVID-19 reinvigorates the question of how African futures are imagined and shaped in relation to the world at large. Against this backdrop, this article suggests three areas where future-oriented African studies should be revised in response to the current crisis - namely, how to incorporate uncertainty, how to decolonise understandings of African futures, and how to translate these considerations into research practice.

The Science Barometer Switzerland analyzes through which media, in which form and how often the Swiss come in contact with scientific issues, and whether and how this affects their scientific knowledge as well as their opinions regarding science. The project surveys a representative sample of the language-assimilated resident population of Switzerland every three years (2016, 2019, 2022), interviewing ca. 1000 respondents aged 15 years and older in the German-, French-, and Italian-speaking regions of the country. It is planned to continue the project permanently after 2022.
On the one hand, the survey gathers information about the usage of different information sources, asking how often respondents encounter scientific issues in newspapers, radio and television, and how often they look for scientific issues on the internet and in social media. Furthermore, it asks how often the Swiss go to science museums, as well as how often they speak about scientific topics with family and friends. In addition, it assesses how credible, comprehensible and useful respondents judge these different sources of information.
On the other hand, the Science Barometer Switzerland measures the Swiss' scientific knowledge and their attitudes towards science. Based on these dimensions, it connects patterns of information behavior and public opinions about science in explanatory models.

In November 2020, a special Science Barometer survey on COVID-19 was conducted in the form of an online representative survey of Swiss residents aged 15 or older. It was financed by the Swiss Academies of Arts and Sciences.

Les sciences sociales analysent les défis que pose le COVID-19 en les insérant dans les dynamiques de nos sociétés. Avec le recul qui les caractérise, ces sciences sont particulièrement adaptées pour comprendre les dynamiques sociales, écono- miques et politiques d'une maladie qui, pour certain·es, a les traits du diable, et pour d'autres, ceux d'une banale grippe. Ce livre décrypte comment les individus, les organisations et les communautés font face, souffrent et réagissent au COVID-19. 27 chercheur·ses s'y penchent et proposent un ensemble d'éclairages inédits.

The aim of the study is to analyze the impact of quarantine restrictions imposed as a result of the COVID-19 pandemic on the precarization of socio-political groups. The research methods include: a systematic approach, which allowed to trace the modernization of the political system under the influence of the COVID-19 pandemic; the structural-functional approach made it possible to analyze the impact of «pandemic» political and state management on the development of political precariousness; The comparative approach allowed to analyze national examples of the impact of the pandemic on precarization and to form common trends in the political sphere of modern society. The content of the impact of the COVID-19 pandemic on the transformation of the political sphere in the modern world is highlighted and revealed. Among the features of the impact of the COVID-19 pandemic are the consequences of the introduction of quarantine restrictions, which were entirely conditioned by health requirements, but had a global impact on the economic, social and political spheres. Regarding the impact on the political sphere, it is noted that quarantine restrictions have caused a global crisis of state regulatory institutions and raised the issue of the role of civil society. It is substantiated that the quarantine restrictions imposed as a result of the COVID-19 pandemic have actualized the problems of economic and socio-political inequality, which leads to the precarization of certain socio-political groups. Precarization occurs due to the restriction of economic and civil rights, which leads to economic and socio-political instability in the world. ; Метою дослідження є аналіз впливу карантинних обмежень введених внаслідок пандемії COVID-19 на прекаризацію соціально-політичних груп. До методів дослідження можна віднести: системний підхід; структурно-функціональний підхід; порівняльний підхід. Виокремлено та розкрито зміст впливу пандемії COVID-19 на трансформацію політичну сферу в сучасному світі. Серед особливостей впливу пандемії COVID-19 можна виділити в першу чергу наслідки введення карантинних обмежень, які були повністю обумовленні вимогами охорони здоров'я, але спричинили глобальний вплив на економічну, суспільну та політичну сферу. Обґрунтовано, що карантинні обмеження введені внаслідок пандемії COVID-19 актуалізували проблеми економічної та соціально-політичної нерівності, що призводить до прекаризації певних соціально-політичних груп. Прекаризація відбувається внаслідок обмеження економічних та громадянських прав, що призводить до економічної та соціально-політичної нестабільності в країнах світу. ; Метою дослідження є аналіз впливу карантинних обмежень введених внаслідок пандемії COVID-19 на прекаризацію соціально-політичних груп. До методів дослідження можна віднести: системний підхід; структурно-функціональний підхід; порівняльний підхід. Виокремлено та розкрито зміст впливу пандемії COVID-19 на трансформацію політичну сферу в сучасному світі. Серед особливостей впливу пандемії COVID-19 можна виділити в першу чергу наслідки введення карантинних обмежень, які були повністю обумовленні вимогами охорони здоров'я, але спричинили глобальний вплив на економічну, суспільну та політичну сферу. Обґрунтовано, що карантинні обмеження введені внаслідок пандемії COVID-19 актуалізували проблеми економічної та соціально-політичної нерівності, що призводить до прекаризації певних соціально-політичних груп. Прекаризація відбувається внаслідок обмеження економічних та громадянських прав, що призводить до економічної та соціально-політичної нестабільності в країнах світу.

This paper seeks to better understand the pandemic by looking at the long term (longue
durée). It is first recalled that the progressive construction of a horizon of eradication of infectious diseases led the population of rich countries to consider that the great epidemics no longer represented a real danger. A sanitary disarmament of our societies followed. However, the scientific response, its strength and speed, which made it possible to propose a vaccine in less than a year, constituted a real breakthrough, making it possible to envisage a control of the epidemic in these northern countries within a short time. In the
face of this breakthrough, however, we can observe a strong permanence of the reactions of populations and societies (incredulity, construction of rumours, instrumentalization by all social and political actors). Finally, after about a century and a half of existence, the parenthesis of freedom of movement during epidemics has closed in the face of COVID-19. The article insists on the importance of the quality of alerts in the control of epidemics since the 14th century and questions the effectiveness of the WHO in this field if a large
country does not respect the obligation of immediate declaration. It also questions the entry of humanity in a new pandemic era as a consequence of the demographic growth and the unprecedented scale of exchanges.

With the onslaught of new legislation related to the COVID-19 pandemic, employers may need to be reminded that they don't want to lose sight of traditional employment laws. The Fair Labor Standards Act, Family and Medical Leave Act and Title VII of the Civil Rights Act continue in full force during these trying times. In fact, now more than ever, the Americans with Disabilities Act (ADA) may arise as a particularly challenging issue for employers.